- мурмило
- —————————————————————————————мурми́лоіменник чоловічого або середнього роду, істотазневажл.
Орфографічний словник української мови. 2005.
мурмило
Смотреть что такое "мурмило" в других словарях:
мурмило — а, ч. і с., зневажл. 1) лайл. Груба, невихована людина. 2) Похмура, непривітна, замкнена людина; відлюдько … Український тлумачний словник
мурло — а/, с., зневажл., лайл. Те саме, що мурмило … Український тлумачний словник
неандерталець — льця, ч. Давня людина, що жила в епоху нижнього і середнього палеоліту в деяких районах земної кулі (безпосередній предок сучасної людини); палеоантроп. || перен. Дикун, мурмило … Український тлумачний словник
бевзь — лайл. бевзень, вайло, йолоп, бовдур, ґевал, лобур, бельбас, мурмило … Словник синонімів української мови
мугир — розм. (груба, неотесана людина), неотеса, хам(ло), ґевал, мурмило, мудь … Словник синонімів української мови
неотеса — розм. (некультурна, невихована, неосвічена людина); мурло, мурмило, мудь, хамула (груба, некультурна людина) Пор. невіглас … Словник синонімів української мови
